Проповіді на тему Євангелія від Матвія (III) - Яке Євангеліє Робить Християн Доcконалими?

By Paul C. Jong

Апостол Матвій каже нам, що Слово про Ісуса промовлене до всіх людей в цьому світі, тому що Ісус – Цар царів. Зараз по всьому світі християни, котрі народилися знову через віру в євангеліє води та Духа, котре ми проповідуємо, дійсно прагнуть живитися хлібом життя. Але їм важко мати спільність з нами в істинному євангелії, адже вони дуже далеко від нас.
Тому, щоб задовольнити духовні потреби цих людей Ісуса Христа, Царя царів, ми підготували проповіді в цій книзі як новий хліб життя для їх духовного зростання. Автор проголошує, що ті, котрі отримали прощення гріхів через віру в Слово Ісуса Христа, Царя царів, повинні живитися Його чистим Словом, щоб захистити свою віру і жити духовним життям.
Ця книга дасть справжній духовний хліб життя всім вам, адже ви стали царським народом Господа. Через Свою Церкву і слуг Бог надалі даватиме вам цей хліб життя. Хай Боже благословення буде з усіма вами, народженими знову з води та Духа, адже ви прагнете мати істинну духовну спільність з нами в Ісусі Христі.

• Language: Українська мова
• Publisher: Paul C. Jong
• Release date: Jun 7, 2024
• ISBN: 9798224687244

Book preview

Передмова

По всьому світу багато людей отримують відпущення гріхів. Як наслідок, ми маємо потребу в людях, які б вели їх і давали їм настанови в їхньому ходінні з Господом. Ми повинні привести тих, хто отримав прощення всіх своїх гріхів, до Божої Церкви. Я дуже сподіваюся, що в кожній країні світу повстане багато лідерів. Я хотів би відправити всіх своїх працівників у світ як посланців Божих, як місіонерів. Однак, якби вони були послані по всіх країнах, хто міг би підтримати Євангеліє праведності тут для Божої справи, як декоративні ручки на світильнику? Тому я сподіваюся, що Божі працівники піднімуться в кожному народі для цього урочистого служіння.

Ця публікація є однією з серії моїх книг духовного зростання для майбутніх лідерів відкуплених. Служачи Господу, я вірю, що Божий народ повстане. В очікуванні майбутніх лідерів я підготував ці проповіді на касеті, які представляю вам зараз. Проповіді, які були відредаговані та перекладені з метою підготовки лідерів завтрашнього дня, донесуть до ваших сердець живильні для душі послання.

Я вірю, що ці проповіді стануть духовною їжею справді для всіх людей. Оскільки всі ми не можемо спілкуватися віч-на-віч з віруючими і Божими працівниками з інших країн, я сподіваюся, що, ділячись цією книгою, я зможу мати духовне спілкування з ними, які вже повірили в Євангеліє води та Духа. Ми всі вдячні Богові за те, що Він зробив нас Своїми працівниками, нагодувавши нас Їжею Життя.

На сьогоднішній день ми опублікували понад 20 книг англійською мовою. І ми виявили, що багато з тих, хто прочитав ці книги, вдячні за те, що отримали прощення гріхів, повіривши в Євангеліє води та Духа. Тепер, через проповіді духовного зростання, я буду ще раз свідчити їм, що Євангеліє води та Духа – це єдина Істина, яка дає життя. Я впевнений, що вони, прочитавши цю книгу, зрозуміють, що все Святе Письмо наповнене Істиною Євангелія води та Духа. І врешті-решт всі люди в світі глибоко зрозуміють, що Євангеліє води та Духа є єдиною Істиною. Як тільки вони усвідомлять Істину і відкинуть свою віру, орієнтовану на емоції, їхні серця наповняться Євангелієм води та Духа, яке є єдиним шляхом до вічного спасіння. І всі вони будуть жити як учні Христа, стануть Його знаряддями, що спасають заблудлі душі, і виконуватимуть Його діло для загублених овець по всіх народах, поклавши свою віру в силу Євангелія води та Духа.

Як кожна рослина цвіте, а потім приносить плід, так і я вірю, що сила істинних євангелій не тільки благословляє тих, хто вірить, але й дозволяє їм вести своє життя як Божі працівники. Вони будуть благословенні тілом і духом. Тепер Божі працівники в усіх народах будуть сіяти насіння Євангелія води та Духа і спасати незліченну кількість людей від їхніх гріхів. Проповідуючи Євангеліє води та Духа, ми будемо продовжувати перемагати. Ми будемо приносити більше Божих плодів з вірою в це істинне Євангеліє. Ми живемо в час жнив і матимемо більший урожай плодів спасіння. Зараз ми віримо в Його Слово, дякуємо Йому і прославляємо Його.

Якщо Бог дозволить, ми будемо продовжувати робити це і не тільки це. І я вірю, що Він благословить кожного з нас. Нехай Бог дарує рясні духовні та фізичні благословення – благословення святої віри з Небес і благодать землі – кожному, хто вірить в Євангеліє води та Духа.

Paul C. Jong

РОЗДІЛ 14

Уста духовних священників мають глаголити істину

< Матвія 14:1-12 >

«Того часу прочув Ірод чотиривласник чутки про Ісуса, і сказав своїм слугам: Це Іван Хреститель, він із мертвих воскрес, і тому чуда творяться ним... Бо Ірод схопив був Івана, і зв’язав його, і посадив у в’язницю через Іродіяду, дружину брата свого Пилипа. Бо до нього Іван говорив: Не годиться тобі її мати! І хотів Ірод смерть заподіяти йому, та боявся народу, бо того за пророка вважали. А як був день народження Ірода, танцювала посеред гостей дочка Іродіядина, та й Іродові догодила. Тому під присягою він обіцявся їй дати, чого тільки попросить вона. А вона, за намовою матері своєї: Дай мені проказала отут на полумиску голову Івана Хрестителя!... І цар засмутився, але через клятву та тих, хто сидів при столі з ним, звелів дати. І послав стяти Івана в в’язниці. І принесли на полумискові його голову, та й дали дівчині, а та віднесла її своїй матері... А учні його прибули, взяли тіло, і поховали його, та прийшли й сповістили Ісуса».

Уривок зі Святого Письма, який ми сьогодні читаємо, описує смерть Івана Хрестителя. Коли над Ізраїлем як над своєю колонією панувала Римська імперія, вона поставила Ірода тетрархом, і саме Ірод вбив Івана Хрестителя за те, що той викрив його гріх. У царя Ірода був брат на ім’я Пилип, який мав дружину на ім’я Іродіада. Коли Ірод взяв дружину свого брата і почав жити з нею, Іван Хреститель суворо викрив його беззаконня. Ірод був незадоволений цим і хотів одразу ж вбити Івана, але не зміг цього зробити. У той час люди вважали Івана Хрестителя за одного з пророків Старого Завіту і вірили йому, тому Іроду було нелегко віддати Івана на смерть. Натомість Івана ув’язнили.

Одного дня на святкуванні дочка Іродіади, яка була племінницею Ірода, так гарно танцювала, що це захопило всіх присутніх. Її танець був вражаючим. Ірод був дуже задоволений танцем і присягнув дочці Іродіади, пообіцявши їй: «Я дам тобі все, що ти забажаєш». За порадою матері вона попросила голову Івана Хрестителя. Ірод був розгублений, але не міг відмовитися від своєї обіцянки, тому наказав своїм воїнам відтяти голову Іванові Хрестителю.

За те, що Іван Хреститель викривав злодіяння Ірода, він був страчений Іродом та його дружиною. Подібно до цього в Біблії багатьох слуг Божих вбивали за те, що вони проголошували правду.

Ким був Іван Хреститель?

Іван Хреститель був останнім пророком і священником Старого Завіту, посланим Богом. Він був законним нащадком Аарона. Наш Господь сказав, що від днів Івана Хрестителя Царство Небесне здобувається силою (Матвія 11:12). Іван Хреститель був слугою Божим, який, виконуючи священство старозавітного Первосвященника, охрестив Ісуса Христа і засвідчив про Нього як про жертовного Агнця Божого.

Іван Хреститель також докоряв простим людям за їхні гріхи, кажучи: «Покайся, роде зміїний». Завдяки цьому багато людей, які чули його докір, поверталися до Бога. Почувши слова докору Івана, народ Ізраїлю прийшов до усвідомлення своїх гріхів і багато хто навернувся до Бога.

Слуги Божі вважають і царів, і простолюдинів цього світу однаковими і однаково докоряють і тим, і іншим за їхні гріхи. Іван Хреститель не залишив без уваги беззаконня Ірода, але суворо викрив його гріх. Іван наважився докоряти цареві Іроду за його гріх, вказуючи на те, яким великим слугою Божим він був. Саме тому, що Іван Хреститель був Божим слугою, він мав достатньо сміливості, щоб відверто докоряти навіть цареві за гріх. У Старому Завіті такими були всі слуги Божі.

А що ж у наш час? Чи так звані слуги Божі вказують на гріхи громад і проповідують Євангеліє води та Духа? У своєму рабському прагненні догодити власним громадам і за будь-яку ціну запобігти конфлікту, вони не тільки не вказують на гріхи громад, але й не проповідують Євангеліє води та Духа. Ті, хто вірить в Євангеліє води та Духа повинні в першу чергу вказувати людям на їхні гріхи і свідчити про Істину спасіння, яка робить можливим їхнє нове народження.

Іван Хреститель був тим, хто прийшов перед Ісусом Христом, щоб підготувати шлях Його спасіння, і його служіння було важливим. Оскільки він сміливо докоряв навіть цареві за його гріхи, то було заздалегідь відомо, що він також буде докоряти звичайним людям за їхні гріхи. Цим він навернув багатьох з них до Бога. Іншими словами, завдяки його докорам люди усвідомлювали свої гріхи і наверталися до Бога.

Якщо Божі слуги не вказуватимуть людям на їхні гріхи, то люди не зможуть усвідомити їх, натомість впадуть у аморальність. Вони щодня вчиняють гріхи, і це – як звичайне харчування, вони не усвідомлюють, що джерело їхніх гріхів приховане в серці. Вони не знають, що таке гріх, не знають, наскільки серйозними є їхні гріхи, бо мають лише поверхневі знання з цих питань. Ось чому сьогодні так багато християн вірять в Ісуса лише як у світову релігію, навіть не усвідомлюючи, що за свої гріхи вони приречені на пекло.

Отже, якщо слуги Божі не вкажуть їм на їхні гріхи Євангелієм води та Духа, як вони зможуть усвідомити всю тяжкість своїх гріхів? Вони є грішниками, які не знають ні Бога, ні осуду за гріх, який на них чекає. Лише тоді, коли слуги Божі приходять до них і вказують на їхні гріхи, вони можуть нарешті усвідомити гріхи своїх сердець і навернутися до Бога, повіривши в Євангеліє води та Духа.

Ті, які вірять в євангельське Слово води та Духа, є царськими священниками Царства Небесного. Як духовні священники, ми повинні добре виконувати ці два завдання: давати можливість грішникам усвідомити гріхи, вказуючи на їхні прогріхи і беззаконня, і змусити їх навернутися до Бога, щоб спастися, повіривши в Євангеліє води та Духа.

У наш час люди настільки не цікавляться Словом Божим, що ми не можемо не вказувати їм на їхні гріхи. Є дуже багато людей, які не усвідомлюють тяжкості своїх гріхів, хоча постійно грішать. І навіть серед релігійних лідерів є дуже багато шахраїв, які витонченим обманом експлуатують свою паству. Тому ще апостол Павло застерігав правдивих віруючих свого часу, щоб вони остерігалися таких лжеслужителів, кажучи: «поводяться, як вороги хреста Христового. Їхній кінець то загибіль, шлунок їхній бог, а слава в їхньому соромі... Вони думають тільки про земне!» (До филип’ян 3:18-19).

Релігійні лідери перетворили безліч людей на простих віруючих і ведуть їх до загибелі. Вони кажуть своїм громадам бути вірними лише власним емоціям, коли ті продовжують жити своїм життям у вірі, і наповнюють їхні серця палкими емоціями, підбираючи сумні історії або емоційно заряджені пісні прославлення. З огляду на це, можливо, цілком природно, що християни з хибним розумінням Ісуса переоцінюють власні релігійні емоції.

З іншого боку, такі релігійні лідери постійно вигадують нові програми, які б догодили їхнім громадам. Іншими словами, вони знають, як задовольнити плотські потреби своїх парафіян. Люди намагаються насолоджуватися всіма радощами життя зараз, поки вони ще живі, так, ніби вони вже знають, що незабаром помруть жалюгідною смертю і будуть страждати вічно. Знаючи про страждання, які на них чекають, вони намагаються розважатися за кожної нагоди і в будь-який спосіб, щоб заздалегідь насолодитися всіма приємностями життя. Це тому, що їхнє майбутнє темне. Коротше кажучи, в сучасному секуляризованому християнстві чітко діє закон попиту і пропозиції, і тому релігійне життя є не більше, ніж умовою чийогось добробуту.

Кажуть, що Іван Хреститель був невдахою, оскільки йому відрубали голову, але це далеко не так. Іван Хреститель був особливим слугою Божим, який виконав усі свої обов’язки, перебуваючи на цій землі. Іван Хреститель прожив близько 30 років, і він кричав у пустелі: «Покайся, роде зміїний!», і він також докоряв навіть цареві. Тож хоча Івана Хрестителя дуже любили, його також дуже ненавиділи. Ми теж не можемо не докоряти багатьом християнським лідерам, які вводять в оману своїх послідовників. Насправді вони не визнають ні Божого Слова, ні Його Закону. Вони лише намагаються перешкодити своїм послідовникам почути справжнє Слово Боже, кажучи: «Ви не повинні ходити в таку церкву, де наголошують лише на Божому Слові. Їхня віра –фанатична». Ми не можемо не докоряти їм. Ми маємо право докоряти християнам, які заблукали, і бути для них ненависними, подібно до Івана Хрестителя.

Серед християнських деномінацій ті, що належать до пресвітеріанської церкви, наголошують лише на Законі Божому і вимагають від своїх послідовників жити на вигляд побожним життям. Не знаючи Євангелія води та Духа, вони не проповідують його своїм послідовникам, а лише вказують на їхні гріхи і роблять їх нерухомими і зв’язаними цими гріхами – це теж є серйозною помилкою.

Що ми повинні робити?

Ті, хто вірить в Євангеліє води та Духа, безумовно, є Божими слугами. Тому вони мають наступні обов’язки – вказувати людям на їхні гріхи і проповідувати їм Євангеліє води та Духа. Ми повинні вказувати людям на їхні гріхи і докоряти їм, і, як священники, ми повинні приносити жертви за їхні гріхи, проповідуючи Євангеліє води та Духа. На нас покладено це дорогоцінне завдання, яке веде людей до Євангелія води та Духа, але виконання його дається нелегко.

Коли слуги Божі вказують людям на їхні гріхи, вони приходять до усвідомлення своїх беззаконь і знаходять порятунок у Євангелії води та Духа, яке дарував нам Ісус Христос. Тільки тоді, коли слуги Божі правильно вказують людям на їхні гріхи, вони можуть прийти до Ісуса Христа і отримати прощення своїх гріхів, повіривши в Євангеліє води та Духа; якщо вони цього не роблять, то все це стає неможливим.

Досі я різними способами, зокрема, через свої книги, проповіді та статті на нашому сайті, вказував людям на їхні гріхи. Коли я проповідую Євангеліє води та Духа, я також чітко вказую на гріхи людей. Хто б не стояв переді мною, якщо ця людина потребує почути Євангеліє, то я чітко кажу їй, наскільки вона грішна і що вона потрапить у пекло за свої гріхи.

Нещодавно я проповідував Євангеліє медсестрі, і вона стверджувала, що ніколи раніше не грішила. Ми спілкувалися декілька годин, і протягом усього часу вона говорила, що ніколи не грішила, жодного разу, і що вона ніколи не порушувала Закон, Слово Боже. Як би я не пояснював їй десять заповідей і не казав, що порушення будь-якої з них є гріхом, вона продовжувала наполягати на тому, що ніколи не грішила. Це мене дуже розчарувало.

«Ти впевнена, що ніколи не грішила?»

«Так, я ніколи не грішила».

Тоді я запитав її: «Скажи чесно, чи у тебе ніколи не було перелюбної уяви, що ти жадаєш чоловіка?»

Тоді її обличчя почервоніло, і вона зізналася, що такі перелюбні думки в неї були. Насправді, всі люди такі; як можна не усвідомлювати своїх гріхів, досконало зосереджуючись на Слові Божому?

Однак, що відбувається, коли людина визнає свої гріхи перед Богом? Бог дозволяє таким людям обов’язково почути євангельську Істину. Тоді, почувши і повіривши в Євангеліє води та Духа, вони отримують прощення своїх гріхів. Медсестра також спочатку стверджувала, що ніколи не грішила, але після того, як визнала свою гріховну природу і почула євангельське Слово про воду і Духа, вона була безмежно вдячна.

Перш ніж проповідувати Євангеліє води та Духа, я спочатку вказую людям на їхні гріхи. Так роблю не тільки я, але й усі проповідники Євангелія. Це тому, що тільки тоді, коли людина отримує прощення своїх гріхів, повністю пізнавши і визнавши себе, а також прийнявши і повіривши в Євангеліє води та Духа, це Євангеліє може глибоко вкоренитися в її серці. Адже коли про гріхи людей згадують лише мимохідь, прощення гріхів насправді не відбувається в їхніх серцях.

Мої браття і сестри у вірі, всі ми грішні перед Богом. Чи не чините ви таких гріхів, як злі помисли, вбивство, заздрість, перелюб, злодійство, гордість, безглузді вчинки? Чи не чиниш ти таких гріхів?

Люди зазвичай думають, що це не вони чинять такі гріхи. Ось чому ми повинні вказувати їм на їхні гріхи конкретними способами. Згодом ми повинні проповідувати Євангеліє води та Духа.

Для нас, народжених знову, є правильним проповідувати Євангеліє води та Духа грішникам. Коли ми проповідуємо Євангеліє води та Духа, ми повинні спочатку кожній людині вказати на її гріхи і дати їй можливість усвідомити, що вона є великим грішником. Після цього легко проповідувати Євангеліє води та Духа. «Охрестившись, Ісус взяв на себе всі ваші гріхи, а потім помер на хресті, воскрес із мертвих і тим самим врятував нас від усіх наших гріхів». Після цього ми повинні підтвердити, чи має хтось зараз гріх у своєму серці, чи ні: «Чи Ісус взяв на Себе не тільки твої гріхи, але й усі гріхи світу? І чи був Він засуджений за твої гріхи, чи ні? Якщо так, то чи маєш ти гріх у своєму серці, чи ні?» Ми повинні підтвердити це своїм сповіданням віри.

Коли ми спілкуємося з кимось, намагаючись дати йому можливість отримати прощення гріхів, ми повинні робити це чесно, з чистим серцем. Ми, народжені знову, є Божими пророками і священниками, і ми повинні чітко сказати, що правильно, а що ні. Коли ми з вами проповідуємо Євангеліє води та Духа по всьому світу, ми повинні вірно свідчити про гріхи людей, а потім проповідувати Євангеліє води та Духа.

Іван Хреститель був слугою Божим, якого Він послав усьому людству

Іван Хреститель справді був слугою Божим, посланим Ним. Нелегко критикувати царя за його гріхи. Але Іван Хреститель був ув’язнений саме за таку вірність своєму обов’язку. Ув’язнений, перед обличчям можливої смерті, він все ж продовжував вказувати на гріхи царя і докоряти йому. Іван Хреститель знав, що його чекає смерть. Він дуже добре знав, що його вб’ють, якщо він продовжуватиме критикувати царя. Але він все одно йшов вперед і докоряв цареві. Він був вірний своїй місії, бо насправді був Божим слугою. Івану Хрестителю нічого не бракувало як представнику людства, і він був більш ніж кваліфікований, щоб бути найбільшим з усіх пророків Старого Завіту. Іншими словами, Іван Хреститель був більшим за Авраама, Мойсея, Давида, пророка Ісаю, пророка Єзекіїля і навіть пророка Даниїла. Він був воістину Божим слугою.

Ми маємо бути суворими до себе, коли це потрібно. Оскільки ми недосконалі, є сфери, які потребують захисту, але перед Богом і в Слові ми повинні принаймні зізнатися собі і визнати неправильним те, що є неправильним. Тільки тоді, коли наші серця чесні і чисті перед Богом, ми можемо отримати прощення наших гріхів вірою, вірою в Євангеліє води та Духа. І саме такі люди можуть прийняти Святого Духа і стати Божими слугами, бо вони отримали відпущення гріхів.

Якщо ми не будемо чітко вказувати людям на їхні гріхи, а натомість обходитимемо їх стороною, то прощення гріхів не може бути досягнуте, бо люди не знатимуть своєї гріховності. Якщо ми не визнаємо своїх гріхів, ніхто з нас не отримає прощення гріхів або Святого Духа, як би палко ми не сповідували свою віру в Євангеліє води та Духа. У Біблії, в Євангелії від Марка 7:21-23 перераховані різні гріхи, які ми не можемо вчинити перед Богом. Ми повинні чітко визнати себе грішниками перед Богом, які чинять такі гріхи як своїми вчинками, так і думками. Біблія каже нам, що заплата за гріх – смерть, і що знищення чекає на всіх, хто згрішив, то ж ми повинні просто визнати, що у нас є такі гріхи, і що ми потрапимо до пекла, якщо не отримаємо прощення цих гріхів. Ми повинні повірити, що Ісус хрестився і пролив Свою кров, щоб врятувати нас від гріхів. Якщо ми проповідуємо Євангеліє будь-яким іншим способом, спасіння не буде досягнуте.

Ми визнаємо, що Іван Хреститель був найбільшим слугою Божим. Це тому, що, перш за все, Іван Хреститель хрестив Ісуса в послуху місії, яку Бог Отець поклав на нього. Він також возвеличив Ісуса, засвідчивши: «Оце Агнець Божий, що на Себе гріх світу бере!» (Івана 1:29) Завдяки його свідченню ми тепер можемо пізнати Правду про те, що Ісус взяв на Себе наші гріхи Своїм хрещенням, і ми також можемо бути врятовані від усіх наших гріхів раз і назавжди, повіривши в Євангеліє води та Духа. Як світло для світу, ми повинні виконувати ту саму роль, що й Іван Хреститель, і ми також повинні вірно виконувати свою роль царських священників, які поширюють Євангеліє води та Духа.

Однак Божі слуги повинні мати і віру, і мудрість, як написано в Біблії: «Оце посилаю Я вас, як овець між вовки. Будьте ж мудрі, як змії, і невинні, як голубки» (Матвія 10:16). Божі слуги мусять чітко звіщати про істинне Євангеліє тим, хто визнає Бога і визнає свою гріховну природу; якщо ви запитаєте того, хто не визнає ні Бога, ні Його Слова, про його гріхи: «Чи маєш ти гріхи в своєму серці?», то ви спровокуєте лише його ненависть і осуд. Іншими словами, Божі слуги також повинні бути мудрими.

У цьому світі є ті, чий дух убогий, хто не знаходить задоволення від речей світу, хто оплакує свої гріхи, хто загубився і шукає Істину. Ми повинні вказувати таким людям на їхні гріхи Словом Божим і проповідувати Євангеліє води та Духа.

Ми є царськими священниками епохи Нового Завіту, які проголошують Євангеліє води та Духа на цій землі. Оскільки гріх дуже поширений у наш час, легко виявити гріхи людей такими, якими вони є. Це нормально, якщо ми навчаємо людей. Добре, якщо ми навчимо їх того, що Слово Боже говорить про гріх. Якщо ми проповідуємо Євангеліє води та Духа кожному, хто визнає свою гріховну природу такою, якою вона є, то він напевно може бути звільнений від своїх гріхів. Оскільки ми проповідували людям Євангеліє води та Духа, багато хто отримав прощення гріхів і навернувся до Бога.

Роль священників в епоху Старого Заповіту полягала в тому, щоб приносити жертви згідно з системою жертвоприношення. Вони змушували класти руки на голову жертовної тварини, щоб відпустити гріхи, брати її кров і виливати її на роги жертовника цілопалення, а потім приносити жертву, спалюючи її м’ясо. Таким чином священники сповняли справедливу Божу любов. І саме так люди могли отримати прощення своїх гріхів через віру.

Ми є царськими священниками перед Богом. Священники стояли між народом і Богом і передавали гріхи народу через жертвоприношення. Ми ніколи не повинні забувати, що ми є духовними священниками перед Богом і мудро виконувати свої обов’язки, вірячи в це.

Тепер ми повинні вказувати людям, чи згрішили вони перед Богом, чи ні, навчати їх, що кожен, хто має гріх, не спасенний, і тим, хто визнає це, проповідувати Євангеліє води та Духа. Тоді вони увірують в Євангеліє води та Духа і отримають прощення своїх гріхів. Орати ниви їхніх сердець і сіяти зерно Слова Життя – ось головний обов’язок духовних отців. Хто б що не казав, але вуста духовних отців мають берегти знання Істини і всі свої зусилля спрямовувати на поширення Євангелія води та Духа.

Ми не знаємо, що буде завтра. Але маємо єднатися з Євангелієм води та Духа до кінця світу. Мусимо усвідомити, що будемо вкинуті в пекло, якщо матимемо гріх, і маємо по-справжньому вірити в це. Якщо зараз у ваших серцях є гріх, ви повинні усвідомити, що всі ваші гріхи будуть стерті, якщо ви повірите в Євангеліє води та Духа, то ж мусите вірити в Слово Боже. Маємо слідувати за ним і розпізнавати те, що Бог промовляє до нас; ми всі потребуємо цієї мудрості і розуміння.

Я вірю, що цей світ не існуватиме довго. У ці останні дні я сповнений рішучості поширювати Євангеліє води та Духа для всіх, перш ніж я відійду. Ось чому я хочу енергійно поширювати це Євангеліє разом з вами. Я бачу, як люди з незнаних країн, чиї імена я ніколи не чув, продовжують потребувати наші євангельські книги, і моє серце ще більше переконується в цьому. Багато людей в цих країнах отримують прощення гріхів. Я щиро вдячний Богу за це.

Я з великою повагою ставлюся до Івана Хрестителя. Як представник людства, Іван Хреститель був вірний своїм обов’язкам до кінця. Він справді найбільший з усіх народжених від жінок і останній Первосвященик Старого Завіту. Перед ним було багато священників, але той, хто передав гріхи людства Ісусу як представнику всього людства, є не хто інший, як Іван Хреститель.

Ось чому Ісус сказав у Матвія 11:12: «Від днів же Івана Хрестителя й досі Царство Небесне здобувається силою, і ті, хто вживає зусилля, хапають його». Цей уривок означає, що Ісус через Івана Хрестителя прийняв усі гріхи людства через Своє хрещення. Тут ті, хто прикладає зусилля, є віруючі, які мають конкретну і належну віру, достатню для того, щоб прийняти Царство Боже. Тому кожна людина повинна отримати прощення гріхів і потрапити на Небеса силою, конкретно повіривши в Євангеліє води та Духа. Невіруючі ж не увійдуть до Царства Небесного, а, натомість, будуть вкинуті у вічний вогонь пекла.

Для нас з вами мета нашого життя – разом поширювати Євангеліє води та Духа. І це моє щире бажання – жити вірним життям слуги Божого, як Іван Хреститель. Крім поширення Євангелія, я більше нічого не хочу від цього світу. Чого ж бажати від світу? Не тільки я, але й усі народжені знову праведники не мають іншого бажання, окрім як нести Євангеліє води та Духа. І наше найбільше бажання – увійти в Царство Господнє і жити у славі. Ми хочемо отримати в Його Царстві вічну винагороду за ті труднощі, які ми пережили на цій землі. І ми хочемо більше не проливати сліз, не бачити страждань, а вічно насолоджуватися славою і пишнотою. Оскільки Господь пообіцяв нам, що все це здійснить для нас, ми віримо в цю обітницю.

Надзвичайно важливо виконувати обіцянки, навіть якщо їх дають комусь іншому. У цьому світі люди мало зважають на обіцянки і занадто легковажно ставляться до довіри, але я впевнений, що виконати обіцянку, незалежно від того, кому її дають, – це дуже шляхетно. А як щодо Божих обітниць? Хіба не варто шанувати Божих обітниць, адже Бог ніколи не порушував і не порушить жодної з них. Тому я не вважаю марнотратством віддати Йому все своє життя, щоб виконати Його обітниці. Щоб увійти в обіцяне Ним Царство, ми повинні бути вірними нашому священству, яке відпускає людям гріхи згідно зі Словом Божим.

Я маю до вас прохання: разом поширюймо це Євангеліє води та Духа аж до кінця світу. Я прошу вас молитися за Євангеліє, терпіти один одного, навіть якщо у нас є багато недоліків, поширювати це Євангеліє разом зі мною, і в кінці разом насолоджуватися славою. Усі вірно виконуймо наше священство, покладаючи нашу віру на Євангеліє води та Духа, і прямуймо до Бога.

Чому Ісус здійснив чудо з п’ятьма хлібами та двома рибами?

< Матвія 14:13-33 >

«Як Ісус те почув, Він відплив звідти човном у місце пустинне й самотнє. І, прочувши, народ із міст пішов пішки за Ним. І, як вийшов Ісус, Він побачив багато народу, і змилосердивсь над ними, і їхніх слабих уздоровив. А коли настав вечір, підійшли Його учні до Нього й сказали: Тут місце пустинне, і година вже пізня; відпусти народ, хай по селах розійдуться, і куплять поживи собі. А Ісус їм сказав: Непотрібно відходити їм, нагодуйте їх ви! Вони ж кажуть Йому: Не